СВЯТО ПРЕСВЯТОЇ ЄВХАРИСТІЇ (БОЖОГО ТІЛА)
В четвер 15.06.2023 після неділі Всіх Святих в Українській Греко-Католицькій Церкві є свято Пресвятої Євхаристії (Торжественного поклонення Пресвятим Тайнам Тіла і Крови Господа і Бога Спаса нашого Ісуса Христа), яке в народі називають просто «Божого Тіла». В Катедральному соборі УГКЦ в Харкові, як і на більшості парафіях, де нема свята як храмового празника, це свято переноситься на неділю 18.06.2023 (другу неділю після Зіслання).
Свято Божого Тіла зосереджує нас, мабуть, на найбільшій таємниці нашої віри — перебуванні Живого Бога серед нас під скромними видами хліба і вина у кивоті на престолах наших храмів. Ми ніколи вповні не зрозуміємо надміру Божої любові щодо нас грішних, — Ісус Христос не тільки виконав діло нашого спасіння, але й захотів залишитися (проживати) серед нас: “Я з вами по всі дні аж до кінця віку” (Мт 28,20); можемо лише подивляти і чудуватися цією таємницею християнської віри. У Євангелії від Йоана Ісус називає себе хлібом: “Я — хліб життя” (Йо 6,35). Тільки в Бозі, у Пресвятій Євхаристії є справжнє життя, життя духовне, життя вічне. Більше того, – Христос після встановлення Пресвятої Євхаристії на Тайній Вечері доручив Апостолам робити те що Він зробив: “Чиніть це на мій спомин” (Лк 22,19).
Без Євхаристії нема життя вічного
Дехто скаже: а навіщо мені причащатися або я маю стосунок з Богом і без Євхаристії. Це хибні думки і їх розвіює саме Слово Боже. В Євангелії від Йоана Ісус каже: “У мені перебувайте — а я у вас”! (Йо 15,4). Чому? Бо без Ісуса ми нічого доброго не можемо чинити (Йо 15,5). Ісус — правдива виноградина, а ми гілки (Йо 15,1-2); а гілка щоб рости і приносити плоди має черпати силу і життя, — цим джерелом є власне Пресвята Євхаристія. Без Пресвятої Євхаристії немає завдатку вічного життя і про це чітко говорить Господь (Йо 6,51). Звичайно, мусимо і маємо пам’ятати про гідне приступання до цієї тайни і про це нам нагадує апостольське читання свята. Гідне — в стані Божої ласки, без тяжкого гріха. Ця проблема панувала в спільноті Корінту, тому апостол Павло недаремно піднімає цю проблематику (1Кор 11, 23-34 — варто собі перечитати цей текст). Людина яка свідомо і добровільно приймає Тіло Христа в стані тяжкого гріха чинить ще один важкий гріх — святотатство, з якого необхідно сповідатися і також з тих всіх інших гріхів які не були висповідані перед по-святотатськи прийнятим Святим Причастям. Ті хто негідно приймав Пресвяту Євхаристію у спільноті Коринтян хворіли, а навіть і умирали (1 Кор 11,30). Тому завжди про це треба пам’ятати — якщо треба сповідатися — до Причастя не можна!
Але якщо людина чується в стані ласки Божої і сповідалась до місяця часу: можна тоді і навіть треба щоденно причащатися. Нічого кращого для Ісуса Христа ми не зробимо — коли приймаємо Його у Пресвятій Євхаристії, — Ісус прагне нашого серця, нашої любові.