В одному з домогосподарств у смт Старий Салтів команду проєкту “Допомога вразливим домогосподарствам, що постраждали від конфлікту в Україні” зустріли дві жінки, які розповіли працівникам свою історію.
Знайомтеся, це Віра та Антоніна. З першого погляду команді здалося, що жінки – родички, але все виявилося значно складніше.
Антоніна Петрівна провела в цьому домі усе життя, та 24 лютого о пів на п’яту діти їй повідомили: «Мам, почалася війна». Далі, як описує те що відбувалося Антоніна, «вибухи і страх». До кінця травня жінка ще жила у будинку, а потім перебралася до доньки у Харків, після чого її евакуювали до селища Роща, і вже після цього вона перебралася до родички у Красноград, де проживає й досі.
«Як евакуювалися ніколи, мабуть, не забуду. Нас коли вивезли в Харків і висадили біля магазину… ну як бомжі, грязні, голодні… аж згадувати не хочеться» — каже Антоніна.
Віра теж місцева і до початку травня продовжувала перебувати в Салтові. Потім вона із сім’єю поїхала через Харків до Люботину, після – у Полтавську область. Але невдовзі родина Віри була змушена покинути Полтавську область. Вони приїхали до Салтова, але п’ятиповерхівка, де вони мешкали, виявилася зруйнованою. Сім’ю Віри запросила Антоніна пожити у будинку, який вона вимушено покинула.
У Віри є двоє дітей, тому питання із житлом вкрай важливе. Діти дуже важко перенесли обстріли і бомбардування. У молодшого сина на нервовому фоні почалися проблеми з мовленням, він став заїкатися. Однак, родина Віри не опускала руки. Вони почали лагодити подвір’я, щоб у дітей було місце для ігор на свіжому повітрі. Однак, можливостей на ремонт самого будинку у них не вистачало.
Хоча прямих «прильотів» у дім не було, поруч із ним по різні боки потрапляли снаряди, тож будинок має деякі руйнування. Стіни, стеля, вікна… Найбільше Віра хотіла б, щоб її діти жили у гідних умовах, яких її сім’я була вмить позбавлена.
«Чотири прильоти навколо дома. Прильот там, за забором, в огороді. В огороді, мабуть, взагалі метри три глибина воронки».
Коли жінки дізналися про реєстрацію на проєкт, дуже зраділи, оскільки отримали шанс на гідне життя: «Скільки сімей розбито, скільки постраждало… от у мене сім’я вся роз’їхалася хто куди. Як вже хочеться щоб вся сім’я, щоб додому скоріше… не передать як хочеться додому».
Понад усе жінки прагнуть жити у спокої. «Життя продовжується. Будем якось жити, будем город садити» — кажуть вони.
Понад усе команда Карітасу Харків прагне допомогти таким людям. Вони не винні в тому, що вимушені жити в таких умовах, і саме для того, аби підтримати наших незламних, ми маємо виконувати свою роботу.
Проєкт “Допомога вразливим домогосподарствам, що постраждали від конфлікту в Україні” реалізовується завдяки “Habitat for Humanity International” (HFHI) та “Католицькій службі допомоги” (CRS).
#свідчення #війна #Старий_Салтів #Карітас_Харків #Харківщина #обстріли #HFHI #CRS #Допомога_вразливим_домогосподарствам_що_постраждали_від_конфлікту_в_Україні