Завдяки цьому виїзду співробітниками проєкту були зареєстровані 34 бенефіціари та окреслені перспективи подальшої співпраці. Команда Карітасу провела зустріч з представниками громади та ГО з приводу участі в грантовому конкурсі, що має на меті підтримку розвитку потенціалу місцевих громад, а саме інклюзії та соціальних послуг для людей з інвалідністю.
Люди з важкими захворюваннями є найбільш вразливими і потребують догляду. Ці пацієнти вкрай потребують належного піклування відповідно до затверджених норм, тому про правильний догляд за людьми з особливостями розповів Сергій Решетняк під час тренінгу «Лежачі пацієнти. Особливості догляду, профілактики та лікування ускладнень».
Ми розуміємо важливість надання якісної допомоги та розвиваємось, щоб покращити життя кожного у суспільстві!
Захід проходив в форматі доповіді, під час якої отець Андрій Насінник представив діяльність організації та поділився результатами роботи з початку повномасштабної війни. Трохи наших досягнень в цифрах:
🔹 Понад 224 000 продуктових наборів отримали бенефіціари нашого благодійного фонду;
🔹 142 дитини відвідали табори в Польщі та на Заході України;
🔹 24 тонни гуманітарних конвоїв з ліками забезпечили медикаментами більше ніж 47 000 осіб;
🔹 Загалом понад 445 000 людей отримали допомогу в Харкові та області.
Для нас це мотивація рухатись та розвиватися далі 🤍
В рамках проєкту CARE4U2 для волонтерів Карітасу та внутрішньо переміщених осіб сестра Дарія провела тренінг на тему «Розвиток ясного і критичного мислення».
Сестра поділилася з учасниками, як дистанціюватися від негативних автоматичних думок, допомогла попрацювати з корисними та некорисними переживаннями, а також звернула окрему увагу на важливості жити якісно, наповнено та за відчуттям радості.
Багато людей зараз стикаються зі складними ситуаціями, що впливають на наші життя та залишають тривожні переживання 💔
Цього понеділка психологи проєкту CARE4U2 провели тренінг «Плекання ресурсного стану».
В рамках заняття учасники отримали багато корисної інформації та змогли підвищити здатність справлятися з тривожним станом за допомогою підходу майндфулнес. Спеціалісти допомогли опанувати навички вправ глибокого самоусвідомлення та уважного перебування в «тут і тепер, в даному моменті».
За безоплатною психологічною підтримкою звертайтесь за номерами:
Після підриву ворогом Каховськї ГЕС тисячі людей залишились без базових засобів для життєдіяльності.
Команда Карітасу Харків та жертводавці не залишились осторонь великого лиха. Тому зібрали необхідні засоби гігієни, продукти, корм для тварин та доставили частинку добра тим, хто цього потребує.
Сьогодні особливий день, наповнений історичним та духовним значенням!
Ми відзначаємо День Української Державності — день, коли згадуємо наше величне минуле та єднаємось заради мирного майбутнього. Це свято дає нам можливість згуртуватись, згадати наших героїв і гідно вшанувати їх пам’ять.
Нехай цей день принесе мир, злагоду та розуміння, а також натхнення для того, щоб продовжувати будувати сильну та квітучу державу. 🕊
Наша країна – джерело надзвичайного культурного, історичного, та духовного багатства, а українці — народ з великою душею та незламним духом!
Коли Іра прийде — дякую, приходить частенько, то щось мені розкаже, тиск поміряє, ліки дивиться, чи приймаю. Дякую їй, дай Бог їй здоров’я! У мене хребет зламаний, а то ще й ногу на додачу поламала.
Це ж в лютому місяці війна почалась, а в березні таке трапилося з ногою — тікала від обстрілу. Тоді швидка не приїжджала, гаряче пекло було — стрілянина така! Я жила в с. Слатине (Харківський район). Стріляли так, що не дай Господи, як летіло, свистіло! Перший раз у сусідський будинок попало — у нас вилетіло три вікна. Повставляли ці шибки. На другий раз — усі вікна повилітали через неділю чи через дві, я вже не пам’ятаю. А в середині березня, такий обстріл був, що всі тікали хто куди, ховалися. І я тікала в погріб — і зламала ногу. Але ще в хату зайшла. А далі — стати не можу. Сусіди допомогли мені, посадили на дивані, бо лягти не можу, обложили подушками. Потім попало в сусідську хату і вона загорілася. І ось я сиджу — й сусідська хата горить, рядом, метрів 10 між нами. І я це все бачу і думаю — ну все, це кінець! Потім мене сусіди на стільчику винесли з хати і перевезли в Харків і оце поселили. У мене ноги були як подушки, отакі всі налиті, сині. Ну слава Богу, ногу лікарі спасли.
А через деякий час і наш дім розбили. Мені дзвонять і кажуть, ну що, можна сказати, що ти — бомж. Хати немає. Я тут так кричала! Дім догорає, а спасти неможливо! Вигоріло все! Все — тільки стіна залишилась на кухні. Це був перший прильот. І другий прильот — і залишок кухні, і колонку — все знесло, тільки яма стала!
Ну що, хати немає і все — їхати нікуди. Оце включаю телевізор і дивлюсь: ну може ж буде допомога, що хоч якусь свою кімнатку дадуть. Ну я ж не можу жити вічно у чужій хаті, за неї платити треба гроші (оплата за оренду житла забирає левову частку невеликої пенсії та переселенських виплат). Це спасибі Іра, що не дає з голоду умерти. Приходе, готове. Приносе, що попрошу, а що й не прошу — принесе. Як би не Іра, то я не знаю, що б я робила!
Так що не дай Бог мене Іра покине — я пропаду. Ви її від мене не забирайте. Бо хто мені допоможе? Вона прийде — і їсти приготовить, і пиль поганяє, і за руку подержить — вже мені легше робиться. Надіюся на лучше, надіюся, що добрі люди чимось поможуть, якось треба жити. Дуже, дуже велике спасибі Ірі і спасибі Карітасу що помагають, дуже велике спасибі! Я не знаю, щоб я без Іри робила. Господь послав мені її! Вона прибіжить — і все робить. Ну хіба я можу підмести? Як же ж я віник візьму, як я тільки з двома з палками ходжу? Я пилосос не можу держать — якщо візьму пилосос, як я стоятиму? Ви знаєте, якби була поломана рука — то ногами ходив би і одною рукою щось можна було б зробити. А так — очима робив би, але сама вже не можу. Я без Іри як без рук!
Про проєкт “Домашня опіка” (Підвищення якості життя людей у Харкові та Дніпрі шляхом надання послуг з догляду вдома) благодійного фонду “Карітас Харків” дивіться за посиланням: https://old.caritas.kharkiv.ua/?p=9754
